P.S. – Післясвяткове

1380419_758563274157350_109120336_nAgnieszka Sawicz (Аґнєшка Савіч), м.Познань
Переклад з Zapiski Wiedźmy
Свята вийшли тихенько, замкнувши за собою двері. Пустка розсілася вигідніше, Розчарування поправило подушку і розляглося на ліжку. В домі панувала тиша переривана зрідка риданнями, що линули з під столу. Ангел витирав ніс обрусом.
– Що сталося? – занепокоїлася Добра Фея. – Мали залишитися Радість, Дружба, Любов та й інші гості, а тепер де не гляну бачу лише сліди Смутку і Гіркоти.
– І крихти Брехні— Кіт покрутив хвостом і м’явкнув, відчувши невеликі уколи
– Чому  так? Де поділася святкова атмосфера і Надія, яка її супроводжує?
– Думаю, що проблема в тому, що ми запросили Свята до дому, не дозволивши йому в нас замешкати — відповідав Кіт і відпровадив поглядом Ялинку, що губила за собою кульки. -Усі ці заяви і обіцянки виявилися крихкими, як оті прикраси і тепер їх залишки будуть валятися навколо, ранячи хвоста, руки й ноги.
– І серце — рефлективно добавила Добра Фея. – А чи могло бути інакше?
– Ні, якщо це не лише декорація, Зрозумій, те що щиро і на завжди просто приходить до дому, не шукаючи собі найкращого місця за столом і не викрикує про це на весь голос за багато днів до приходу. Приходить і все.
– Тоді може мати лише завжди відкриті двері і все що важливе саме до нас зайде.
– Спробуй. Фальш любить пишність. Думаю, що тоді буде оминати тебе сотою дорогою — відповів Кіт і підсунув Ангелові шуфельку і мітлу.

А тут  початок на мою думку http://www.dubrova.if.ua/svyatvechir/

This entry was posted in Легенди, Переклади, Проза and tagged , , , , . Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *