Великдень – найбільше свято на землі!

Написав Микола Субота, 26 березня 2011

Розмаїття великодніх яєць

Крашанка – яйце пофарбоване в один колір (червоний, жовтий синій, зелений, золотавий…)

Крапанка – на поверхню яйця нанести крапочки воску (покапати), а після занурити його у фарбу. Коли поверхня яйця висохне, знову покапати воском і занурити яйце у темнішу фарбу.

Мальованка – яйце, розмальоване гуашшю, акварельними або навіть масляними фарбами з допомогою пензлика.

Дряпанка (шкрябанка) – на поверхні яйця, пофарбованого в темний колір, голкою або іншим гострим предметом видряпується візерунок, орнамент.

Писанка – яйце, поверхня якого покрита різнокольоровим розписом, з допомогою воску та барвників.

***

Як виготовляють писанки?

Писанка – яйце, поверхня якого покрита різнокольоровим розписом, з допомогою воску та барвників.

Інструмент, яким розмальовують писанки називається писальцем або писачком. Найзручніший – у вигляді мініатюрної металевої лієчки на дерев’яному держальці.

У писачок кладуть віск, нагрівають над полум’ям свічки і виводять по поверхні яйця лінії, які на писанці мають бути білого кольору. Потім писанку обережно занурюють на кілька хвилин у холодний розчин найсвітлішого барвника, наприклад, жовтого. Просушивши яйце віск наносять писачком на ті частини орнаменту, які мають бути жовтими, і опускають яйце в інший барвник.

Порядок виконання роботи повторюється стільки разів, скільки кольорів задумано в орнаменті, від найсвітлішого до найтемнішого. Закінчивши розпис, писанку підносять збоку до свічки і м’якою тканиною стирають розігрітий віск.

***

Що означають кольори у писанкарстві?

Кожен колір у писанкарстві має своє символічне значення:

червоний – радість, любов, вогонь небесний.

жовтий, оранжевий – достигле зерно врожай, тепло, світло, надія на краще життя а також місяць і зорі.

зелений – колір весни, пробудження природи, багатства рослинного та тваринного світу, надія на майбутній урожай,

блакитний – небо, повітря, вода, сила і здоров’я, здоровий дух,

коричневий – земля, щедрість, урожай,

чорний – нескінченність життя людини, продовження його в потойбічному світі.

білий – чистота і світлість людської душі.

***

А чи знаєте ви, чому на Великдень ми всі в такій кількості готуємо паски, яйця, різні страви?

Існує оповідь, що на Великдень Христос із апостолами у вигляді простих людей ходить по землі, для того щоб випробувати людське милосердя та щедрість. Тому і готується таке розмаїття страв, щоб мати можливість пригостити всякого хто прийде в дім.

***

Святкування Великодня

З самого початку існування Церкви християни проводили Великодню ніч в храмі.

Відомо, що імператор Костянтин Великий перетворював цю священну ніч на торжествуючий день. По всьому місту запалювались високі стовпи, ніби вогняні лампади, так що ця таємнича ніч ставала світлішою за найясніший день.

Хто хоч раз побував на Великодній всенощній, ніколи вже не спатиме у цю святу ніч. Хто пройшов пасхальним хресним ходом опівночі, той вже знатиме, що таке пасхальна радість, яку ніякі земні радощі не замінять. Священики у білих ризах з хрестом, з Євангелієм, іконами та хоругвами, люди з запаленими свічками під радісний дзвін виходять з храму ніби назустріч Спасителю, співаючи: “Воскресіння Твоє, Христе Спасе, ангели співають на небесах: і нас на землі сподоби чистим серцем Тебе славити”.

Здавна перший день Пасхи у народі зветься Великоднем, а увесь Пасхальний тиждень – Світлим. Існувало навіть повір’я, що цей тиждень – один день, бо коли Христос воскрес, тоді сонце стояло на небі, не заходячи, сім днів.

Увесь цей тиждень у церкві врочисто та радісно: читання нема – тільки спів. Увесь час відкриті Царські ворота на знак того, що Спаситель Своїм Воскресінням відкрив для нас рай, тільки вхід туди треба заслужити. І у дзвони можна дзвонити усім, хто забажає, тільки цього тижня.

Тож і лунають великодні дзвони цілий тиждень, а люди радіють, христосуються та бажають добра одне одному.

***

Що не край – то звичай

У Франції улюблені великодні солодощі – це вироби із шоколаду: яйця, білі й темні зайчики, курчата, рибки – символ Христа, і дзвони? Є така легенда, що у Велику п’ятницю дзвони з усієї Франції летять до Ватикану, щоб принести туди всю скорботу, яку християни відчувають у день хресної смерті Ісуса. Повертаються дзвони у Великодню неділю, тому від п’ятниці до неділі всі дзвони Франції мовчать.

У Європі діти дуже люблять на Великдень їсти: зайців! Шоколадних, правда. Батьки купують таких великодніх зайчиків і шоколадні яйця та ховають їх у садочку біля хати. Великоднього ранку діти біжать шукати солодощі.

До речі, якщо ти любиш писати, тобі цікаво буде дізнатися, що найбільша писанка – пам’ятник – знаходиться в Канаді. Її виготовили на згадку про тих українців, що першими приїхали до Канади, і встановили на площі у містечку Вегревілль. Її висота – аж десять метрів!

У Данії на Великдень діти відсилають своїм друзям та родичам листівки зі смішними віршиками-дражнилками. Прикрашають листівку проліском – першою весняною квіткою. А замість підпису ставлять крапки – скільки букв в імені автора, стільки й крапок. Доводиться відгадувати! Уявіть, як усі сидять за великим столом, прибраним у жовте та зелене – це традиційні великодні кольори датчан, – і намагаються здогадатися, хто ж це написав. Бо якщо здогадаються, то автор має подарувати крашанку тому, хто отримав листівку-дражнилку.

***

Що таке Пасха, і як її святкують в Україні!

Що ж то за свято — Великдень? Сьогодні воно має й іншу назву — Пасха. З’явилася ця назва в кінці 1-го тисячоліття, коли на українську землю прийшло християнство. Цей день вважається днем воскресіння Ісуса Христа. Та саме свято народилосянабагато раніше. Про це розповідає міф.

Се є найдавніше свято в Україні. Зародилося воно сім тисяч років тому, коли, за легендою, і “плуг упав з неба”! А було так…
Жили троє братів-мисливців: Тур, Пан і Яр. і Зібрались вони якось на полювання. Вийшли в степи неозорі, а жайворонки так розспівалися, що аж небо дзвенить. Вражено зупинився Яр і мовив: — Не хочу я, братове, турів полювати, молодих биків стрілами поціляти, а хочу оце поле зорати та засіяти зерном, та зібрати врожай, та хліба напекти людям на здоров’я. Тільки-но він отаке проказав, як з неба опустилися золотий плуг і золоте ярмо. І гукнув старший брат Тур: “Се моє!” Хотів схопити плуга — аж він полум’ям зайнявся. Відсахнувся в страхові Тур. “Се моє!” — прокричав середульший брат. Але і йому сахнуло полум’я в лице. -Ні, братове, се моє, — всміхаючись, мовив Яр. Він підійшов і взяв золоте ярмо, накинув на пару волів, що паслися поблизу, запріг їх у плуга золотого і проорав першу в світі борозну. А потім — Другу, й десяту, і соту. Засіяв поле полтвою — пшеницею дикою, і зросла вона буйним колосом. Зібрав урожай Яр, і борошна намолов, і спік першу хлібину, і другу, й десяту, і соту. І людей частував. І навчив їх орати, сіяти й хліб ростити. За все те великі боги Вирію взяли його до себе і скупали в Озері Живої Води. І став Яр — Ярилом, богом весняних робіт і родючості. І спускався він на землю в той весняний день, коли можна було засівати землю зерном. І то був ВЕЛИКДЕНЬ. Тобто Великий День хлібороба. Святий День.

Дата святкування Пасхи встановлюється наперед і кожен рік припадає на різні дні – з 22 березня по 25 квітня за старим стилем. Євангельська подія, на честь якої встановлена Пасха, а також пасхальні обряди наймовірніше запозичені з язичеських та іудейських культів і у переродленому вигляді пов’язані з особою Христа. Спочатку християнські богослови не визнавали спорідненості Ісуса Христа з язичеськими воскресаючими богами. Тільки євангельські твори вважали істинними, а легенди про язичеських богів – вигадкою. Крашанка являється символом воскресіння Ісуса Христа. Тому на пасху завжди фарбують яйця – “крашанки”. Християнське оформлення свята мало змінило сутність язичеських обрядів. Землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими інтересами і бажаннями землеробів була тісно пов’язана весняна поминальна обрядовістьСвітле Христове Воскресіння, Пасха Господня – найбільше свято в житті кожної людини. Все радіє цього дня: і люди і прирола.

Люди віруючі готуються до Пасхи задовго. Вони постять 40 днів (саме 40 днів провів в пустелі Ісус Христос до свого розп’яття). Останній тиждень перед Пасхою називається Страсна Седмиця. Всі ці дні душу віруючого як би “прислухається” до того, що ми називаємо Страстями Господніми, до останніх Його днів на землі в образі людському.

Особливе значення має Страсний Четвер – день, коли Ісус зі своїми учнями на Тайній Вечері розділив святкову трапезу. У народі цей день називають Чистим Четвергом, всі православні по можливості стараються причаститься. Увечері в церкві читають 12 Евангелій, де розповідається вся історія Страстей Христових. На службі люди стоять із засвіченими свічками, які потім несуть додому і по старовинному звичаю роблять на косяках дверей знак хреста святим вогнем.

У Велику п’ятницю з церкви виносять плащаницю – шматок тканини, якою було обвито тіло Христа. На ній змальований Спаситель, покладений в труну. У цей скорботний день спогадів про смерть Христа вважається нічого немає. Увечері здійснюється чин поховання Христа. Хор сумно співає “Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас”. Плащаницю несуть довкола церкви. Це символізує сходження Христа в пекло.

І ось настає Страсна Субота. У древні часи християни після суботньої літургії не вирушали з церкви, а залишалися там до ночі і харчувалися хлібом і вином. На згадку про це в суботу освячують цю їжу.

Під час служби священики міняють ті, що чорні облачення на білі. У будинках випечені паски покрашені яйца. Все наповнено трепетним чеканням свята.

У ніч Воскресіння Христового, в ту ніч, коли відбулося диво, проводиться найурочистіше богослужіння: пасхальна полуношниця, хресний хід із засвіченими свічками довкола церкви, радісна утреня і божественна літургія. Цього дня народ квапиться в храм. Люди, залучившись до духовної радості свята, освячують паску, яйця. Таким освяченням церква благословляє віруючі після довгого поста знову вживати “скоромну”, тобто непісну їжу. Хоча Царство Божий, по вираженню апостола Павла, не є їда і пиття, але багатий пасхальний стіл є символом небесної радості, символом вечері Господньої.

Наступні шість днів пасхальної седмиці також вважаються святковими, по своїй значності вони прирівнюються до недільних днів. Вся це називається Світлою, Пасхою. Церковне богослужіння відбувається при відкритих царських вратах на знак того, що Воскресінням Христовим для роду людського знов відкриті двері раю.


This entry was posted in Церква. Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *