Той, кому підкорився Голлівуд

… Високий, чорнявий чоловік тримав на колінах  свою молоду дружину і лагідним голосом заспокоював її. Біля цієї пари була і повивальниця, яка готувалася прийняти роди в привезеної в штетл Долину красуні . А ця пані була дійсно красуня, правильні риси лиця,тоненький носик і навіть вагітність не вплинула на її красу і при цьому ростом вдалася під пару своєму чоловіку- висока. Чудова пара.  «І як вдалося закрутити голову одній з небагатьох  красунь Відня нашому пану доктору? –думала повивальниця і при тому уважно придивлялася до початку передродових потуг молодої   махбалат. Пан доктор вирішив бути присутнім при родах первістка  і допомогти  коханій дружині своєю підтримкою, тому відпала потреба приносити  до їхнього помешкання спеціальне крісло –машбер, згідно Закону в такому випадку жінка сиділа на колінах в чоловіка.  Вагітність проходила легко і молода пані просила Бога і легких родів, адже дотримувалася Закону і була примірною дружиною серед тутешніх , не досить освічених і крикливих єврейок,а молоді дівчата і жінки приходили творити хадаш, співаючи пісень , в яких просили щасливої долі для ще ненародженої дитини, і малі хлопчики читали псалми, а на протязі трьох днів постійно сиділи троє родичок, оберігаючи вагітну від злих духів. Тут в Галіції були трохи інші звичаї, ніж у Відні, але молода пані погоджувалася з всіма настановами і порадами, які давали їй жінки великої родини Райсів.

Через деякий час  з  кімнати почувся  стогін, а потім і крик новонародженої дитини. З кімнати вийшов щасливий пан доктор і радісним голосом повідомив великій  кількості родичів, які  навіть не дуже і слухали молодого батька, про те що сьогодні, 30 березня 1891 року,  в родині Райсів народився хлопчик. Жінки “завайкали” ще дужче, а деякі з них пішли в кімнату до хайти, жінки яка вже народила, щоб допомогти їй. Молодий пан доктор  знову, як і сьогодні зранку,  промовив слова подяки : «Дякую Господи, що не сотворив мене жінкою», але сильно переживав за здоров’я дружини і свого  первістка.  Тому розпорядився в колиску до сина покласти амулет з іменами трьох ангелів- Санві, Сансанві і Самангелофа, щоб вони охороняли малого від підступів злої Ліліт.

В переддень обрізання, яке мало здійснитися в долинській синагозі, зібралися знову родичі в будинку Райсів для проведення вахнахту. Було запалено багато свічок, читалися молитви і проведена спеціальна трапеза.  Наступного дня до дому доктора Райса з’їхалися ще гості , далекі та близькі родичі та знайомі, які привозили багато подарунків для новонародженого.  Також була вибрана поважна єврейська пара для того. щоб виконати місію  кватерів, яка взяла дитину і відправилася до мохеля, щоб здійснити обряд обрізання. Чимала частина гостей відправилися разом з ними, щоб першими дізнатися ім’я хлопчика. В кімнаті де відбувалося обрізання, зібралися декілька чоловіків, в тому числі і батько дитини. Жінка-кватер зайшла в кімнату і передала на подушці своєму чоловіку-кватеру дитину, яку він поклав в крісло, яке називалося кріслом пророка Іллі, адже дух пророка завжди перебуває при обрізанні. Потім немовля поклали на коліна до діда , батька доктора Райса, який сьогодні виступав в ролі сандака. Як тільки обрізання було здійснене, батько промовив благословення, щоб дитина могла приєднатися до Заповіту, а мохель взяв малого на руки поблагословив і нарік йому ім’я – Лео Моріс. І всі щасливою, галасливою гурмою направилися до будинку доктора Райса на святкову трапезу.

Доктор Райс був ветеринарним лікарем в Долині і околицях, тому йому приходилося частенько їздити і він з радістю брав з собою свого сина Лео, маленького непосиду, щоб хоч на деякий час звільнити свою дружину від витівок малого. Малий Райс дуже швиденько вмів знайти спільну мову зі своїми однолітками, і німцями , і поляками , і русинами. Тому крім їдиш і німецької, вільно вмів говорити і по- польськи і по- русинськи.

Пані Райсова, після народження ще двох дочок, як на диво не втратила тої витонченої краси та грації і виглядала прекрасною квіткою серед жителів Долини  різних національностей. Особливо, це викликало зависть в єврейок, які після народження однієї дитини втрачали форму і перетворювалися сварливих жінок.  Пані Райсова сварливою не була. Вона була мудрою. Своїми спокійними розмовами про майбутнє сім’ї, а особливо дітей вона переконала пана Райса перебратися до Відня, де жили її родичі. І в 1900 році подружжя Райсів разом з дітьми відправилося до Відня. Чи жалів малий Лео Моріс за Долиною, за друзями,  відповісти важко. Але фактом залишилося те, що завжди де б він не був в майбутньому, місцем свого народження він вказував містечко Долина в Галіції.

Життя Райсів в столиці великої імперії складалося вдало, лише розчаруванням стало вибір професії Лео. Він настільки закохався в театр, що не бачив себе поза ним.Батьки та і вся родина не були в захваті від цієї затії, але Лео всупереч їх волі вступив в Академію музики і драматичного мистецтвау Відні. А потім сталася трагедія всієї Європи – Перша світова війна. Лео Моріс Райс як громадянин своєї держави був направлений на фронт і до кінця війни перебував на фронтах Першої світової. Але волею Бога він уникнув смерті і навіть не був ранений. Доля йому готувала інше призначення. І це призначення був театр і  кіно. В 1919 році він вже бере участь в постановках приватних театрів у Відні, а в 1921 році  на запрошення директора Гамбургер Камершпілє, одного з найпопулярніших в Німеччині, Еріха Зігеля , переїздить в Гамбург.

З 1923 року Лео Райс  актор  Державного театру в Берліні. Пізніше він грає разом з своєю дружиною-німкинею Агнес Штрауб в Національному театрі і в театі на Шіффбауердам. Користується великою популярністю і любов’ю берлінської публіки.

Одночасно знімається в кіно. В 1923 році відбувся його дебют в фільмі «I.N.R.I. Один фільм про людство» . Потім фільми «Погоня за щастям» (1929/30), «Флахсман-вихователь» (1930), «Повстання рибалок» (1931)за романом Анни Зегерс, який знімався в СРСР, в якому Лео Райс знявся в епізодичній ролі, тому що головні ролі виконують радянські актори. В 1931 році участь в останньому фільмі знятому з його участю в Німеччині «1914 – Останні дні перед Світовою бойнею».

До 1935 року керував в Берліні театром своєї дружини знаменитої Агнес Штрауб (Театр на Курфюрстендам).  Але нацисти організували переслідування Райса, освистували коли виходив на сцену, змусили його розлучитися з дружиною.В 1935 році Лео Райс змушений був тікати. Забравши з собою двох дітей,  він емігрував до Австрії, але тут також для нього роботи не знайшлося. І він пропав, пішли чутки, що Лео втік до Америки.

Влітку 1936 року  попросився  до відомого тоді театрального режисера Макса Рейнхардта в Зальцбурзі тірольський бауер з Пінцгау на ім’я  Каспар Брандгофер. Він хотів пройти прослуховування і влаштуватися на роботу. Оскільки «селянин» виявився досить обдарованим, Рейнхард дає йому рекомедацію в театр у  Відні.

Так « бауер» з’являється в Віденському театрі, яким керував Ернст Лотар. Тут він грав з великим успіхом  в режисера Ганса Тіміга в виставі «Фройлен Ельза» Артура Шнітцлера. Після успішної прем’єри в 1936 році  про нього були надзвичайно позитивні відгуки в газетах. Зокрема, права нацистська преса виявила  велике задоволення в тому, що в Тіролі було виявлено «селянина» з величезними акторськими здібностями.

Після такого успіху в пресі «селянин» признався, що він насправді – Лео Райс. Був великий скандал і нацисти вирішили  помститися хитрому артисту.

В 1937 році Лео Моріс Райс емігрував до США.  Там він подався в Голлівуд, де в 1938 році зіграв невелику роль в фільмі «Марія Антуанета». Також під тиском обставин які склалися в США, він почав зніматися під іменем Ліонель Роус. В цьому ж році ще знявся на незначних ролях ще в двох фільмах. А потім почалася Друга світова війна. В Голлівуді для підняття патріотичного духу починають знімати фільми, де в негативному ракурсі показують гітлерівську Німеччину. Тут і засяяла зірка “негативного героя” Лео Райса(Ліонеля Роуса). Він знявся понад 40 фільмах де зіграв ролі нацистів, есесівців, німецьких шпигунів, з якими успішно справлялися американські супергерої. Так наш земляк, долинянин, став образом зла, від якого сам змушений був втікати. Ось список фільмів, багато з яких можна переглянути в Інтернеті, тому подаю назви в оригіналі:

  • Ich war ein Spion der Nazis (1939)
  • Conspiracy (1939)
  • Geheimagenten (Espionage Agent) (1939)
  • Pack Up Your Troubles (1939)
  • Let Freedom Ring (1939)
  • Nurse Edith Cavell (1939)
  • 6000 Enemies (1939)
  • Broadway Serenade (1939)
  • Charley Chan in Panama (1940)
  • Four Sons (1940)
  • Victory (1940)
  • The Man I Married (1940)
  • The Son of Monte Christo (1941)
  • So Ends Our Night (1941)
  • South of Panama (1941)
  • Road to Zanzibar (1941)
  • Underground (1941)
  • The Lady has Plans (1942)
  • My Favorite Blonde (1942)
  • Unseen Enemy (1942)
  • My Favorite Spy (1942)
  • Berlin Correspondent (1942)
  • Half Way to Shanghai (1942)
  • Once Upon a Honeymoon (1942)
  • Cash Drive (1943)
  • Assignment in Brittany (1943)
  • Mission to Moscow (1943)
  • Don Wilslow of the Coast Guard (Filmserial, 1943)
  • Hitler’s Madman (1943)
  • Secret Service in Darkest Africa (Filmserial, 1943), lief im US-Fernsehen 2003 unter dem Titel: Manhunt in the African Jungle
  • Above Suspicion (1943)
  • Heavenly Music (1943)
  • December 7th (1943)
  • Let’s Face it (1943)
  • The Cross of Loraine (1943)
  • Passport to Destiny (1944)
  • The Hitler Gang (1944)
  • Das siebte Kreuz (1944)
  • Tarzan and the Amazones (1945)
  • White Pongo (1945)
  • Im Geheimdienst (Claok and Dagger) (1946)
  • Gilda (1946)

Лео Моріс Райс був одружений тричі і мав чотирьох дітей від цих шлюбів.
Життя і особливо абсурдна історії еміграції Лео Райса стала предметом декількох біографічних книг

  • Gwendolyn von Ambesser: Die Ratten betreten das sinkende Schiff. – Das absurde Leben des Leo Reuss (mit einem Vorwort von Mario Adorf), Frankfurt am Main 2005,
  • Hilde Haider-Pregler: Überlebens-Theater. Der Schauspieler Reuss. Verlag Holzhausen, Wien 1998,
  • Theo Lingen: Ich bewundere… Liebeserklärungen an das Theater. München 1969
  • Felix Mitterer: In der Löwengrube. Ein Theaterstück und sein historischer Hintergrund. Innsbruck 1998
  • Friedrich Torberg: Die Erben der Tante Jolesch: Anhang: Tiroler Reis-Auflauf. In: Friedrich Torberg: Die Tante Jolesch und Die Erben der Tante Jolesch (Doppelband), Verlag Langen/Müller, München 2008, S. 621–625

Лео Райс починав займатися і режисурою, але на превеликий жаль  його проекти так і не були реалізовані в Голлівуді.  Причиною стала його смерть в Манілі на Філіпінах 1 квітня 1946 року, де він перебував на зустрічах з американськими солдатами. Невідома тропічна хвороба забрала життя талановитого актора. Невідомим і залишається місце поховання актора, за одними джерелами в Каліфорнії, за іншими – в Філадельфії.

Для нас, теперішніх мешканців Долинщини, Лео Моріс Райс(Леонель Роус) повинен бути зразком  людини, якій були підвладні підмостки ведучих театрів Європи і знімальні майданчики Голлівуду і ми повинні гордитися таким земляком.

… Військовий лікар підійшов до санітара який доглядав хворих в ізоляторі.

–          Рядовий Сміт, який стан хворих?

–          Погано, сер, ліки не приносять позитивного ефекту. Всі марять, висока температура. А ось цей артист, що грав роль німця, постійно повторює на невідомій мені мові « Карпати, Галіція, Долина»…

Велика вдячність Філіпу Морісу Германсдерферу(Бостон, США) в допомозі при пошуку матеріалів.

UPD: Коротка біографія на сайті IMDB http://www.imdb.com/name/nm0747309/bio

This entry was posted in Історія, Люди, Професії and tagged , . Bookmark the permalink.