Новий рік дерев

«Йшов якось чоловік у спеку по безлюдній дорозі – зголоднілий і втомлений. І раптом побачив дерево, плоди якого були солодкі, в тіні якого прохолодно і поряд з яким протікав прозорий струмок.
Втамував чоловік спрагу, поїв солодких плодів і відпочив в тіні. А перед тим, як знову вирушити в дорогу, звернувся він до дерева і сказав: “Дерево, дерево, як мені благословити тебе?
– Щоб плоди твої були солодкі? Так вони вже солодкі.
– Щоб у тіні твоєї людям було добре і прохолодно? Так це вже й тепер так.
– Щоб струмок протікав тут і поїв би тебе і людей? Так адже тече тут струмок.
Ось як я хочу благословити тебе:
– Нехай усі дерева, які виростуть з насіння плодів твоїх, будуть такими,  як ти ”                                                                                                                                                              Талмуд

 Минулого тижня, 8 лютого,  євреї відзначали ще один Новий рік –Ту бі-Шват(івр. , п’ятнадцяте число місяця Шват), який присвячений деревам і плодам дерев. Це свято дещо нагадує мені наше, українське, коли ми посвячуємо плоди – свято Спаса або Яблучного Спаса.  І мені хочеться  в цьому невеликому огляді традицій єврейського народу відмітити їхню любов до своєї рідної землі, або як євреї  називають  Ерец Ісраель, землі Ізраїлю і до плодів її, землі Ізраїлю, – не просто зернових, овочів та фруктів, а перш за все до плодів, вирощених на землі Ізраїлю, як духовні частинки, які роблять життя піднесенішим і усвідомленим. Тора особливим чином виділяє плодові дерева. І не дивно, що вже сотні і сотні років у багатьох синагогах і ешивах в цей день рабини і вчителі вивчають і викладають закони і звичаї, пов’язані з землею Ізраїлю, а в перерві влаштовують трапези, головним елементом яких є плоди дерев, і особливо плоди, вирощені на землі Ізраїлю.

«Кожне окреме дерево – досконалий витвір мистецтва, чудо, якому радіє око, вершина творчої думки, джерело енергії та насолода для серця. Все, що росте, вражає уяву – крихітні бруньки,що боязко визирають з крихких оголених гілок, золоті поля пшениці і зелені поля соковитих трав, дикі квіти на узліссі і весняна розсип червоних маків або бугенвілія, яка химерно обплітає огорожу … Але з усього цього буйства життя тільки дерева тягнуться до небес і окриляють мою душу.»
Так описує Яффа Ганц, письменниця, лауреат багатьох літературних премій, дерево як творіння Всевишнього.

Згідно Закону, одну десяту частину врожаю євреї за часів Храму віддавали Левитам, а другу – з’їдали в Єрусалимі або віддавали нужденним. Оскільки основна суть цієї заповіді – поділитися тим, що прийшло до тебе в цьому році, треба визначити, коли саме починається рік. Тоді все, що вродило до початку Нового року, – відноситься до минулого року і від цього врожаю відповідним чином відокремлюють маасерот(частини врожаю, що передаються Храму, священикам-Коганом, Левитам, біднякам і т.д.), а все, що після Нового року, – є врожай нинішнього року, відповідно, з усіма витікаючими з цього наслідками.
Єврейські  мудреці встановили, що земля Ізраїлю пробуджується від зимової сплячки у місяці   – Шват, п’ятому місяці після Рош-а-Шана (перші п’ять місяців року: Тішрі, Мархешван, Кисле, Тевета, Шват). За попередні два місяці зазвичай випадає достатня кількість дощів, і в деревах пробуджується життєдайна сила, вони до цього часу вже повністю готові до плодоношення.Мудреці встановили і точну дату: п’ятнадцятий день місяця Шват. Тому всі плоди, що зав’язалися до цього дня, відносяться до минулого року, а решта – до нинішнього. Таким чином, вважається, що п’ятнадцяте Шват – Новий рік дерев. Оскільки число п’ятнадцять у алфавітному написанні позначається як  , то встановилося традиційна назва свята: , яке вимовляється як ту бі-Шват. Не будучи “повним святом”, як, наприклад, Песах або Сукот, Ту бі-Шват в єврейській традиції – день святковий, зі своїм настроєм і звичаями.

В цей день тисячі людей, дорослі і діти, саджають дерева.

Також входить в  традицію їсти сухофрукти.Ця традиція народжена і живе, до цього дня в країнах, де живе іудейська діаспора. Щоб підтримувати зв’язок з Ерец Ісраель і хоч якимось чином святкувати Ту бі Шват, вирішили жителі діаспори їсти плоди фруктових дерев які ростуть в Ізраїлю. Так як колись не було ні холодильників, ні літаків, то фрукти їли в сухому їх вигляді. Нині бажаючі їдять сухофрукти, а інші купують свіжі з Ізраїлю.Які з сухофруктів прийнято їсти на Ту бі Шват?Мигдаль, сушені фініки, інжир, курагу, сливи, родзинки, плоди ріжкового дерева (харув). Фрукти на івриті: – плоди дерева, горіхи входять в їх число, а банани – ні. Багато до цих семи додають ще різні, що б отримати число 15, число в яке святкується Ту бі-Шват. Перед тим, як з’їсти фрукт, – вимовляють благословення: (Барух Ата А-дона Е-лоейну мелех Аолів, бору при аец) – “Благословенний Ти, Госпди, що сотворив плід дерева”.
Застілля так само популярні в день свята, за столом розпивають вино і їдять сухофрукти зачитуючи уривки тексту Танаха (Старого завіту), а також Мішни, Талмуда.

На це свято печуть пиріг  «Ту бі-Шват»

200 г суміші сухофруктів, нарізаних кубиками
200 г горіхів
6 ст. ложок борошна з розпушувачем
6 ст. ложок цукру
2 яйця

Змішаємо сухофрукти, горіхи, мигдаль, муку і цукор .Додаємо  яйця, ретельно перемішуємо і перекладемо в деко, застелене папером.Випікаємо  25 хвилин при температурі 170 градусів.

За матеріалами  http://www.evrey.com   та   wikipedia.org

 

This entry was posted in Люди, Природа, Традиції, Церква and tagged , , . Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *