-
Archives
- Квітень 2019
- Вересень 2018
- Січень 2018
- Грудень 2017
- Червень 2017
- Травень 2017
- Квітень 2017
- Лютий 2017
- Січень 2017
- Грудень 2016
- Жовтень 2016
- Червень 2016
- Квітень 2016
- Лютий 2016
- Січень 2016
- Жовтень 2015
- Вересень 2015
- Липень 2015
- Травень 2015
- Квітень 2015
- Лютий 2015
- Січень 2015
- Грудень 2014
- Листопад 2014
- Вересень 2014
- Серпень 2014
- Липень 2014
- Червень 2014
- Травень 2014
- Квітень 2014
- Березень 2014
- Лютий 2014
- Січень 2014
- Грудень 2013
- Листопад 2013
- Жовтень 2013
- Вересень 2013
- Серпень 2013
- Липень 2013
- Червень 2013
- Травень 2013
- Квітень 2013
- Березень 2013
- Лютий 2013
- Січень 2013
- Грудень 2012
- Листопад 2012
- Жовтень 2012
- Вересень 2012
- Серпень 2012
- Липень 2012
- Червень 2012
- Травень 2012
- Квітень 2012
- Березень 2012
- Лютий 2012
- Січень 2012
- Грудень 2011
- Листопад 2011
- Жовтень 2011
- Вересень 2011
- Серпень 2011
- Липень 2011
- Червень 2011
- Травень 2011
- Квітень 2011
- Березень 2011
- Лютий 2011
-
Meta
Category Archives: Гумор
ТО-було тоді…
Володимир Ковцун(Владзьо). Гнилички на Тернопіллі Колись, давно, коли я ше по селі бігав в сандалях на босу ногу… Коли я тікав на ровері з хати на цілий день, і міг до вечора їсти яблука, черешні і горох(а горох – то … Continue reading
Posted in Історія, Без категорії, Гумор, Люди, Проза
Коментарі Вимкнено до ТО-було тоді…
Галицкий гумор
Борис Явір Іскра, правдивий галичанин з Тернополя Каждий порєдний галичєнин гміє жєртувати. Він сипле жєртами де тра і де не тра. Но то не просто жєрти — то щира правда, чєсом гірка, чєсом солодка, но подана через жєрти. Єк ми … Continue reading
Галичанин і смерть
Володимир Гевко, файне місто Тернопіль Зі смертю у галичан давні та дуже особливі стосунки. Галицьке memento mori починається з вибитого імені та дати народження на надгробному пам’ятнику галичанки, коли ховали її чоловіка і завбачливо одразу вибили імена двох, бо менше … Continue reading
***
Оксана Йонаш,Берлибаш Закарпаття. Прийшла баба на базар Свині купувати. Ходит хитро, як шанда́р, Стала вібирати. Зазира́є то у віз, То в прицеп си гли́пне, Шо стоїт там без коліс – Очи всюди ти́кне. До рому́на підийшла, Ціни повзнавала. Гроші в … Continue reading
Із циклу «Закарпатські образки»
Світлана Бреславська Такої бойової жони, як у Віті Драба, не було ні в кого. Привіз собі з Одеси. Не жінка – вогень! Ірою звали. Вітя – хлоп двометровий, широкий, як шафа – колишній бейсболіст. Жона му в пупець дихає, але … Continue reading
Ненажера проти Проглота
Олег Ущенко, м. Станіславів Віктор Денисович Ненажера величезною долонею погладив секретарку нижче талії, а, коли вона запитально зиркнула йому в очі, попросив набрати йому Остапа Михайловича Проглота і, поки вона видзвонювала на всі номери, уважно вдивлявся в календар. — Здоров! … Continue reading
Нєа, НЕ піду в депутати !
Яків Кутовий, м. БорИслав Був”єм нині на сесії міської ради. Перший раз в життю. Бігме, би ми вуха на голові виросли…Люди повіли, то я пішов сі подивити. Виявлєєсі жи то не Місько з Раточини сі зібрав радити, а то … Continue reading
Гамлат. Старі байки. Перший лист Гамлата.
Богдан Скаврон, Любов Скаврон. м. Івано-Франківськ Початок тут http://www.dubrova.if.ua/gamlat-stari-bayki-potryasinnya-u-brichtsi/ і тут http://www.dubrova.if.ua/gamlat-stari-bayki-korolivskiy-priviley/ “Мiй Пане! Вiдкрий очi свої i побачиш мешканцiв мiста, щопокликанi до неба Iменем Твоїм. Так пишуть станiславцi на брамi призахiдних виїзних ворiт, звертаючись цими словами, на жаль, поки … Continue reading
Гамлат. Старі байки. Королівський привілей.
Богдан Скаврон, Любов Скаврон. м. Івано-Франківськ Початок тут http://www.dubrova.if.ua/gamlat-stari-bayki-potryasinnya-u-brichtsi/ Того дня Гамлат вийшов, як завжди бувало щоранку, з помешканння, що його вiн винаймив у вiрменського купця Антоновича в будинку пiд Тисменицькою брамою, i рушив узвозом до мiста. Погiднийранок обiцяв ясний … Continue reading
Гамлат. Старі байки. Потрясіння у бричці
Богдан Скаврон, Любов Скаврон м. Івано-Франківськ Дорогою до Станiслава Юрась Гамлат пережив велике потрясiння. Напевно, подумає хтось, уяву молодого панича ще здалеку вразили криваво-червонi цеглянi мури мiста-фортецi, над якими здiймався грiзним пальцем заокруглений шпицак височенної ратушi? А може, далекi гори, … Continue reading