З ПРОСВІТНИЦЬКОЮ МЕТОЮ

Галина МАКСИМІВ, член Національної спілки журналістів ,с. Солуків

PIC_0149Видання книг, журналів, газет – справа нелегка й відповідальна. Самвидавів  нині й в помині нема.  Але при великому  технічному поступі  можу на пальцях однієї руки перерахувати   видання Західної України, котрі варті називатись просвітницькими.
14 років тому в селі Солукові існував гурток, котрий займався просвітницьким  самвидавом. Результатами праці був альманах «Солуків» та  громадсько-політичний журнал «Героїка Карпатського краю». Невеликі тиражі   ми компенсували  громадсько-політичною значимістю. Надсилали ці видання національно свідомим  друзям по всій території України.
Серед гуртківців я була наймолодшою. Окрім мене, історію солуківських самвидавів добре знає відомий історик Руслан Забілий. Тоді я навчалась в сільській школі, а він – на молодших курсах університету. Троє  старших гуртківців : політв’язень  Микола Крайник,  вчителька  біології Розалія Василенко,  краєзнавець Федір Ружевич вже відійшли в кращі засвіти.
«Героїка Карпатського краю» перестала виходити з листопада 2001 року. Останній номер альманаху «Солуків» побачив світ у травні 2005 року.
Ось  зміст номера : передмова редактора  номера Галини Максимів, вітання з 70-річним ювілеєм Миколи Крайника, стаття  «Інтерес нації  до майбутнього полягає  у самопожертві  й незламності»,  цикл критичних статей Дмитра Квецка «Опозиція. Чорний піар», віршований переспів  одного з віршів  книги  Екклезіяста (Проповідника), а наостанок під рубрикою «Наука про життя»  –  добірка  уривків з Біблії. Так  що наші самвидави були релігійно-патріотичного характеру, де проповідувалось гасло «Бог і Україна!».
Друкарські машинки потребували грамотности й вправних рук, дорогим  й не надто доступним був папір, копірки, стрічка. Але всі ми від чогось готові були відмовитись лиш видрукувати б додатковий примірник альманаху. Весь вільний час присвячували цій нелегкій але цікавій творчій  роботі.
Наостанок зазначу, що тиха, але значима  праця  горстки людей  варта в мільйон разів більше  од здвигу тисячі крикунів, які сіють довкола себе пустослів’я, наче полову від щедрого врожаю.

This entry was posted in Історія and tagged , . Bookmark the permalink.