Як святкував Пасху Ісус Христос

тайна

Християнство виросло з великої і багатої традиціями релігії, іудаїзму. Не дивлячись на настільки популярні, в тому числі і на сторінках Нового Заповіту, протиставлення іудеїв і християн, ці два віросповідання мають багато спільного. Більше того, часом, не знаючи традицій єврейського народу, ми не можемо зрозуміти всю глибину християнства.


Говорячи про спільності цих двох релігій, в першу чергу необхідно відзначити, що головним торжеством, святом усіх свят, як у іудеїв, так і у християн є Пасха. Однак, треба сказати, що згадуються в цей день різні події. Якщо для християн Пасха – це день Світлого Христового Воскресіння, то для іудеїв Песах – день спогаду про Вихід з єгипетського рабства. Але якщо ми звернемося від зовнішнього сенсу цих свят до їх внутрішнього змісту, то зуміємо виявити дуже багато спільного.

Слово «песах» походить із сирійської, аккадської і єгипетської мов. Грунтуючись на Біблії, ми можемо сказати, що це слово означає «пройти над», «пройти поруч», «захистити», спогад про те, що Бог, знищуючи первістків в Єгипті, захистив всіх єврейських дітей.

Звертаючись до Тори (П’ятикнижжя Мойсея), ми дізнаємося, що в 10-й день місяця нісана в кожному єврейському будинку з’являвся агнець (баранчик). Це був однорічний самець, який не мав ніяких вад. У 14-й же день цього весняного місяця кожна єврейська сім’я під вечір заколювали цього баранчика. Його кров’ю необхідно було помазати одвірок кімнати де мала проходити трапеза, під час якої підсмаженого на вогні агнця необхідно було з’їсти з прісним хлібом і гіркими корінням. Песах триває 7 днів, перший і сьомий дні є святковими, а решта носять «напівсвятковий» характер. Серед найбільш яскравих рис цього торжества можна виділити: пасхальну жертву агнця, заборона на все квасне і вживання спеціально виготовленого прісного хліба-маци.

У 70 році після Різдва римляни зруйнували серце релігійного життя іудеїв і місце жертвоприношень – Єрусалимський храм. З тих пір нащадки Авраама не приносять в жертву ягня. Однак, крім цього, у святкуванні Песаха мало що змінилося. Уявлення про те, що відбувалося і відбувається щороку навесні в іудейських сім’ях, допоможе нам в кращому розумінні того, що відбувалося в єрусалимській світлиці на Тайній Вечері. Тому що Таїнство Євхаристії було установлено саме під час традиційної іудейської пасхальної трапези.

Під час усіх днів святкування Песаха заборонено не тільки вживати в їжу, але і зберігати в своєму будинку квасну їжу, так званий «хамец». Увечері напередодні дня Пасхи здійснюють обряд «бдікат хамец», це своєрідна перевірка, що демонструє завершення всіх приготувань. Коли на вечірньому небі з’являється перша зірка, глава сім’ї запалює свічку, бере в руки пір’їнку і разом з дітьми заглядає в кожний кут, шукаючи “хамец”. Інсценований пошук завершується молитвою. Тепер все готово до проведення пасхальної трапези – Седера. Він починається з запалювання свічок приблизно через 50 хвилин після заходу сонця. Седер зазвичай затягується на 3-4 години, тому його початок не відкладають, щоб завершити трапезу перед північчю.

Після запалювання свічок всім присутнім наливають по келиху вина. До речі, під час трапези всі повинні прислужувати один одному. Під час Седера кожен його учасник повинен випити чотири келихи вина, які мають глибоко символічне значення, як і все під час цієї трапези. Отже, перед кожним учасником трапези стоїть келих. Глава Седера, піднявши свій, читає молитву освячення свята, а потім всі присутні спершись на ліву руку напівлежачи випивають вино. 

Чому напівлежачи? Тому що, це поза вільної людини, а раби в Єгипті їли й пили стоячи, наспіх. Так що під час Седера треба лежати, спершись на ліву руку. До речі, образи в наших храмах, які зображають Тайну Вечерю дуже “з’європеєзовані” – євреї часів Ісуса не користувалися кріслами і столами. Також можу розчарувати “вірних” “Коду да Вінчі” – все це казка, яка гарно читається і тільки. Перший келих і позначає першу стадію Виходу – фізичне звільнення з рабства.

Після цього в кімнату вносять глечик з водою, таз і рушник. Починається обряд обмивання. Член сім’ї, що допомагає главі Седера, поливає йому руки. Пам’ятайте початок Таємної Вечері? Тільки там омивав не руки, а ноги Своїм учням Сам Христос, чим вніс велике сум’яття серед них.

Потім усім присутнім роздають варені овочі. Ця традиція бере свій початок з легких овочевих закускок, які подавали в давнину при важливих трапезах вільних людей. Овочі, перш ніж їх з’їсти, занурюють у солену воду, яка нагадує сльози, пролиті в Єгипті.

І знову ж , давайте звернемося до євангельської розповіді.

20. А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.

21. І, як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене…

22. А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи?

23. А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.

(Євангеліє від Матвія 26:20-23) .

Після цього глава Седера бере в руки одну з трьох лежачих перед ним маци і ламає її. Один шматок, т.зв. «Хліб бідності», він кладе на місце, а інший – ховає до закінчення трапези.

Далі починається найважливіша частина Седера – розповідь про Вихід. Кожен єврей повинен відчути себе так, ніби він сам вийшов з Єгипту, відчути свою єдність з народом, який отримав Тору на Синаї, 40 років мандрував по пустелі і увійшов в Землю обітовану. Ця трапеза не повинна бути просто спогадом виходу когось з Єгипту, а саме власним шляхом виводу з рабства до Свободи. Розповідь про Вихід починається словами «Ось хліб бідності нашої, який ми їли в Єгипті», які вимовляє глава Седера, вказуючи на мацу.

Потім усім наливають другий келих вина, що символізує духовне визволення від єгиптян, від служіння їх богам, від панування їхньої системи цінностей. Але вино залишається не випитим. І тоді дитина або наймолодший з присутніх задає традиційні питання, а глава Седера відповідає на них, розповідаючи про те, що ж сталося з обраним народом. Розповідь про Вихід завершується подякою Богу. Потім глава Седера пояснює значення трьох страв, які лежать перед ним на столі: смажене м’ясо на кісточці символізує пасхальну жертву, а маца і гірка зелень згадуються в книзі Вихід. Підсумок оповіданням про Вихід підводить молитва, що починається словами «У кожному поколінні ми виходимо з Єгипту», Тільки після неї всі випивають другий келих вина. Потім починається пасхальна трапеза і всі присутні, на виконання заповіді, даної в Біблії, з’їдають по шматочку маци, а так само гірку зелень, вмочуючи її в пюре з яблук, яке символізує глину, з якої євреї робили цеглини в дні єгипетського рабства. А в пам’ять про зруйнований храм з’їдають мацу з гіркою зеленню.

Тільки після цього починається радісна пасхальна трапеза, що замінила після руйнування Храму поїдання агнця. На початку цієї трапези обов’язково їдять яйце, зварене на круто. Воно несе дещо інше значення, ніж у християн. Зварене яйце є символом стійкості єврейського народу, адже чим довше його варять, тим воно міцніше. Так само саме з яйця, в єврейській традиції, починають скорботну трапезу, а в іудеїв не може бути повною радості, поки не відбудований заново Єрусалимський Храм.

Після закінчення трапези з’їдають заздалегідь захований шматок маци, ділячи його між усіма хто є за столом. Потім глава Седера читає благословення після трапези і наливає останній келих вина, що символізує порятунок євреїв від єгипетського війська. Після останніх слів благословення вино випивають. Потім наливають четвертий келих вина в пам’ять про дарування Тори на Синаї і разом з ним наливають ще одну чашу – «келих пророка Іллі», для якого беруть найгарніший келих з тих, які є в будинку. Його ставлять на середину столу і в цей день з нього не п’ють. Всі іудеї з надією чекають приходу Месії і цей п’ятий келих залишається для пророка Еліаху, який повинен прийти і звістити обраному народу про прихід Мешіаха. Дослідники Біблії припускають, що саме цей п’ятий келих використовував Христос для встановлення Таїнства Євхаристії.

Після цього відкривають двері, показуючи тим самим, що в цю ніч вони нічого не бояться, тому їх охороняє Бог, а всі присутні співають Галель (псалми, що прославляють Бога).

26. Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.

27. А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,

28. бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!

(Євангеліє від Матвія 26:26-28)

Використано матеріали сайту http://www.francis.ru/

This entry was posted in Віра, Традиції, Церква and tagged , , . Bookmark the permalink.

One Response to Як святкував Пасху Ісус Христос

  1. Its like you read my mind! You seem to know a lot about this, like you wrote the book in it or something. I think that you can do with a few pics to drive the message home a bit, but instead of that, this is wonderful blog. A great read. I will definitely be back.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *