«Я ЗРИВАТИМУ З НЕБА ЗІРКИ»

1Тарас Зварич

http://biblio-dcrb.blogspot.com/2015/02/blog-post.html

Ну що, знову до ранку?

Ну що, знову до ранку?

Згадаємо старі безсонні ночі,

Як завжди кому, а не крапку.

Залишимо на потім сни пророчі.

Ну що, давай як раніше?

Погуляємо поміж зірками.

Тільки приходь трохи швидше,

Начхати, що з пустими руками.

Ну що, давай як колись?

Послухаємо разом тишу.

Тільки приходь не барись,

Ти ж знаєш, я тебе не залишу.

Ну що, завтра зайдеш?

Я буду на тебе чекати.

Прийдеш і мене забереш,

Бо я вже забув, як це, літати.

04:02

09.10.2014

Я зриватиму з неба зірки руками

Я зриватиму з неба зірки руками

І вони згаснуть, як гаснуть церковні свічки,

Я вбиватиму свою тінь кулаками,

Але суддя не зарахує мої очки.

Після бою він підніме руку чужу,

Стадіон скандуватиме моє ім’я, але не мені.

І тільки ввечері я зрозумію що живу,

І що цим я завдячую тільки тобі.

Тільки зранку зрозумію, що я програв,

Програв цей вирішальний бій проти себе,

Що втратив у цьому бою все що мав,

Та залишився переможцем для тебе…

Ти пригорнеш мене, промиєш всі мої рани,

Й одразу забуду про те що болить.

І я готовий вбивати весь світ кулаками,

Лиш би зі мною ти залишилась хоча б ще мить.

01:02

21.08.2014

Навчитись жити просто, без болю

Навчитись жити просто, без болю,

Навчитись брати зворотній білет.

Звикнути не здаватись без бою,

Навчитись бути з тобою тет-а-тет.

Навчитись засинати вночі, не під ранок,

Навчитись писати веселі пісні.

Щодня зустрічати новий світанок.

Навчитись не думати думи сумні.

Навчитись бачити щастя в дрібницях.

Нарешті навчитись на своїх помилках

Не звертати уваги, не губитись в дрібницях,

Навчитись не жити в своїх думках.

Навчитись жити просто, без болю,

Навчитись брати зворотній білет.

Звикнути битись сам із собою,

Навчитись дописувати кожний куплет.

09:25

08.08.2014

This entry was posted in Поезія and tagged . Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *