Великомученик Димитрій Солунський (Мироточець)

Великомученик Димитрій народився в місті Солуні в Греції.

Батьки, таємні християни, хрестили його і наставили у вірі. Батько його, римський проконсул, помер, коли Димитрій досяг повноліття. Імператор Максиміан Галерій, що вступив на престол в 305 році, призначив Димитрія на місце батька володарем і воєводою Фессалонії.

Головним обов’язком Димитрія було захищати свою область від зовнішніх ворогів, але імператор зажадав від нього також, щоб він винищував християн. Димитрій замість цього став викорінювати язичницькі звичаї, а язичників навертати до Христової віри.
Звичайно, імператорові незабаром донесли, що проконсул Димитрій – християнин.

Повертаючись з походу проти сарматів (племен, що населяли причорноморські степи), Максиміан зупинився в Солуні. Готуючись до смерті, Димитрій роздав своє майно бідним, а сам віддався молитві й посту.

Імператор заточив проконсула в темницю і почав розважати себе й жителів Солуня гладіаторськими боями в цирку. Християн розшукували й тягли на арену. Відомий серед гладіаторів задерикуватий Лій легко долав лагідних християн у бою і, на радість озвірілому натовпу, скидав їх на списи воїнів.

Юнак Нестор, з християн, відвідав Димитрія у в’язниці, і Димитрій благословив його на єдиноборство з Лієм. Зміцнюваний Богом, Нестор здолав гордого гладіатора й кинув його на списи воїнів. Нестора повинні були нагородити, як переможця, але замість цього його стратили, як християнина.

За наказом імператора в’язничними сторожами було пронизано Димитрія списами в 306 році. Тіло великомученика Димитрія викинули на поживу звірям, але солуняни таємно поховали його. Слуга Димитрія Лупп взяв криваву ризу і перстень мученика та почав ними зцілювати недужих. Його теж стратили.

Під час правління імператора Костянтина Великого (324-337 рр..) над могилою великомученика Димитрія спорудили храм, а через сто років були знайдені його нетлінні мощі. При гробі великомученика Димитрія відбувалися численні чудеса та зцілення.

За правління імператора Маврикія авари, що жили на Дону, осадили місто Солунь. Святий Димитрій з’явився на міській стіні, і 100-тисячне військо облягаючих кинулося навтьоки.

Іншим разом святий врятував місто від голоду.

Житіє святого Димитрія оповідає, що він звільняв полонених від ярма невірних і допомагав їм досягти Солуня.

З VII століття із ковчега з мощами святого Димитрія почало витікати запашне і чудотворне миро, про що писали сучасники. У XIV столітті Димитрій Хризолог писав про нього: миро «за своєю властивістю не вода, але густіше за неї і не схоже на жодне з відомих нам речовин … Воно дивніше всіх пахощів не лише штучних, але і по єству створених Богом ». З цієї причини великомученика Димитрія назвали мироточивим.

За матеріалами http://www.kyrios.org.ua/

This entry was posted in Історія, Віра, Церква and tagged , , . Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *