Цимес

В Галичині років з 50 тому і ще раніше досить поширеним було слово «цимес», тепер його використовують рідше, а молодь то і взагалі не знає що це таке. На будь яке запитання, чи гарна погода, чи кіно цікаве, чи пироги засмакували, чи дівчина подобалась, відповідь одна – “то є цимес “. Можна було ще сказати: „люкс”, „перша кляса” або „йой, яке то файне” (тепер молодь каже «прикольно», «супер»), але „цимес” звучало ефектніше. І не кожен «шмаркач» міг позволити собі при старшій кавалєрці вживати такого слова. Про походження цього виразу ніхто навіть не сумнівався, що було воно жидівське. Будучи ще малим, я хотів знати що то таке «цимес» і за консультацією звернувся до своєї бабуні Евгенії. «Йой, дитинко, та я ти зараз того цимесу зроблю!»- відказувала баба і бралася готувати для мене смачненьке-солоденьке. Так що для мене особисто цимес з дитинства асоціювався з смаколиками.

Цимес ( ідиш צימעס) – десертне блюдо жидівської кухні. Являє собою солодке овочеве рагу з різними інгредієнтами, які можуть змінюватись в залежності від території. Відповідно розрізняють морквяний, квасолевий, нутової та інші різновиди цимесу.

Цимес у ашкеназській традиції є обов’язковим компонентом меню на жидівський Новий рік . Незважаючи на прості інгредієнти, вважається великим делікатесом і ласощами, саме тому в переносному значенні це слово вживається у значенні «те, що треба», «найкраще».

Цимес з моркви, яблук, родзинок і чорносливу

Продукти:

Морква 600-700 г,родзинки без кісточок , чорнослив  1(2) склянка, яблука кислі 2 шт., масло вершкове 3 ст. ложки, цукор 2 ст. ложки, сіль 1 / 3 ч. ложки.

Моркву помити, почистити і дрібно нарізати соломкою, кубиками або кружечками. Помістити у казанок, трохи посолити, додати ложку масла, трохи води і поставити на вогонь. Коли вода закипить, вогонь зменшити й варити під кришкою до м’якості. Родзинки та чорнослив  перебрати, добре промити, яблука очистити від шкірки і нарізати дрібними шматочками, все це покласти до моркви, додавши 2 столові ложки цукру і 2 столові ложки вершкового масла(можна додати яблучного соку). Перемішати і потримати на вогні ще хвилин 15. Вода повинна вся випаруватися. При бажанні можна полити сметаною .

Смачного і щоб у вас все було «цимес»!

This entry was posted in Кулінарія, Традиції and tagged , . Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *