Ганна Карп, доктор теології, медіа-експерт. Автор статей і книжок. Працює в Вищій школі соціальної та медійної культури в Торуні, живе в Варшаві
Справжній чоловік садить дерево, будує будинок, виховує сина – це народна мудрість, але чи багато тих, хто ще пам’ятає народні приказки? Ці слова, однак, щось більше. Це основа, яка провадить через життя багатьох чоловіків, а іноді навіть жінок.
Бо яка не хотіла б, щоб її обранець жив згідно з цим завданням? Бажання їх виконати притягає до себе потворних і красивих, добрих і злих. Чоловік на початку розпушує своє пір’я і вибирає ту, яка найбільше повірить в його мужність. Здобуття жінки то є найбільш героїчний вчинок в його житті – чим більш героїчний, тим краще. Змушує до максимального зусилля, яке в багатьох випадках більш ніколи не повторюється. Вона період героїчності переживає пізніше – в часі материнства, коли маже капризувати і викрикувати: «Дай мені то, сама не знаю що!»
І він , і вона від початку мають різні завдання, очікування, нахили, проблеми. Героїчний період очікує пару, коли жар і лихоманки кохання опуститься до нормальної здорової температури. І дружина, вивчивши чоловіка, зауважить, що він не може впоратися з найпростішим питаням повсякденного життя, і очікує, що вона буде робити все за нього. О ні! Жах і не очікування. “Нехай найме собі служанку!” – волає пізніше з відчаю. Ці недоліки, часом такі дрібні, яких ще вчора ніхто не відчував, зростають з кожним днем, переростають до нестерпного болю і в кінцевому підсумку приводять до пристрасних сварок і мовчання. В останньому великого успіху можуть досягнути чоловіки. Я знаю пару, де чоловік мовчав протягом півроку. Зайве наголошувати, що тільки диво врятувало шлюб.
Причиною сварок для жінок є відкривання ними неохайності чоловіків. Особливо, коли з’ясовується, що коханий не знає, як навіть скласти ковдру, розкидає по всьому будинку білизну, чайні пакетики кидає у раковину наповнену водою, п’є молоко з пляшки. Під час подорожей не признається, що заблудив і нікого не запитає про дорогу, а на запитання відповість або крикне: «Спокійно! Чого нервуєш!» Очевидно, що дружина, попросивши когось допомоги, наражається на страшну чоловічу образу.
Добре коли не розбігаються в різні сторони – в прямому і переносному змісті. На щастя до того доходить рідко, хтось уступає. Найшвидше, коли синочок починає кричати: «Цю канапку приготував тато!» і має при цьому видимий признак нестравності шлунку. Перестрашені батьки забувають про свої проблеми та жалі і знову стають найкращою парою на світі. Так насправді – хоч не потрібно їм про те знати – в кінці кінців вони є собі господарями. Ніхто не може собі нашкодити, що також свідчить про досконалість і чесноту. І як вчили греки, чеснота, то є сила діяльна або схильна до діяння, що приводить до готовності робити добро… А як з тим, що він і вона дізнаються про те часом через багато років? То не шкодить. Запевняю, що навіть в таких ситуаціях не є скучно…
