Tag Archives: Світлана Бреславська

Із циклу “Закарпатські образки”

 Світлана Бреславська Дід Іван такий цікавий чоловік був. Високий, худорлявий, трохи сутулий. Ходив з ціпком, а коли гнав телицю пасти, то так на горби дряпався, як молодий. Телиця бігла вперед, тоді зупинялася, чекала діда, а тоді знову бігла вперед. Так … Continue reading

Posted in Люди, Проза | Tagged , , | Прокоментуй!

Із циклу “Закарпатські образки”

Світлана Бреславська Чистили кусаками пруття. Відкидали зелену шкірку з вербових прутиків, біле осердя, чи пак, самі прутики, складали рівненькими снопиками. На дворі було тепло, тож сиділи колом на подвірʼї, кожна підперезана великим сірим фартухом – аби не вимастити сукню. Помагали … Continue reading

Posted in Люди, Проза | Tagged , , | Прокоментуй!

***

Світлана Бреславська на призьбі старої хати стоїть весна сумна пелехата дивна розхристана очима блискає від холоду пʼяна вбрана в останній сніг і в перший барвінок

Posted in Поезія | Tagged , | Прокоментуй!

Із циклу «Закарпатські образки»

Світлана Бреславська Такої бойової жони, як у Віті Драба, не було ні в кого. Привіз собі з Одеси. Не жінка – вогень! Ірою звали. Вітя – хлоп двометровий, широкий, як шафа – колишній бейсболіст. Жона му в пупець дихає, але … Continue reading

Posted in Гумор, Люди, Проза | Tagged , , | Прокоментуй!

Із циклу “Закарпатські образки”

Світлана Бреславська, м.Станіславів Олька вилетіла з хижі на веранду, як підстрілена. Позаду неї гримнули двері, аж вікна задзвеніли. – Що ся стало?! – вибігла Марія Іванівна з літньої кухні. За нею вийшла невістка. – Що ся стало?! Що ся стало, … Continue reading

Posted in Люди, Проза | Tagged , , | Прокоментуй!

Закарпатські образки

Світлана Бреславська. – Бог би тя пОбив, Мигалю ! ЗАщо сь цілу скибу мені від ниви відорав?! ЗАщо моя нива на півметра вужча стала?! – старий Вучкан кинув рискаль на землю і вхопив сусіда за грудки. Той намагався якось вирватися, … Continue reading

Posted in Люди, Проза | Tagged , , | Прокоментуй!