Tag Archives: Олег Ущенко

…від нині до року!

Олег Ущенко, м.Станіславів — Йой колєдники наші! — Тілько не треба ніц на стіл… — Та, хоть попробуєте. — Хрестос народивси! — Будьмо! — Йой, ти на чому гнала? — Закусуй! — Що там в Києві? — Ади причіпивси, та … Continue reading

Posted in Люди, Проза, Традиції | Tagged , , , , | Коментарі Вимкнено до …від нині до року!

…і саморобні чукулядові цукерки з горішками

Олег Ущенко, м.Станіславів Кущі, які відділяли город від саду, так заносило снігом, що на їх місці виростав височенний бойовий вал, який ми штурмували, аж заслілювало до сонця очі. Якщо вдавалося видертися, то перед нашими, закутаними у шалики обличчями, (вільні були … Continue reading

Posted in Люди, Проза, Традиції | Tagged , , , , | Коментарі Вимкнено до …і саморобні чукулядові цукерки з горішками

Баба Тонька пече пампухи

Олег Ущенко, м.Станіславів – йой! чи вона знає, кілько до яблучних повидлів треба дати тертої ружі? – скривилася Юзє, сусідка з полудневого боку. – хто тепер дає тістове викиснути? – підтримала її кивком голови Манька, що жиє через дорогу. – … Continue reading

Posted in Люди, Проза, Традиції | Tagged , , , | Коментарі Вимкнено до Баба Тонька пече пампухи

Як Святий Миколай проникав до хати?

Олег Ущенко Може верхи на вітрі? Через отвори у дверях для клямок, через які фуганив холод, якщо наблизити обличчя? Або крізь полудневе вікно, з устеленим ватою підвіконням, посипаним блиском з побитої ялинкової кулі? Там тулилися старі записники з переписами прабабці … Continue reading

Posted in Люди, Проза, Традиції | Tagged , , , | Коментарі Вимкнено до Як Святий Миколай проникав до хати?

Терен – останній акорд перед снігами і морозами…

Олег Ущенко, м. Станіславів Ми збирали його далеко попід лісом. На порожніх городах голосно гудів вітер. Місцями навіть свистів. Під найбільшими грудками ріллі лежало трохи снігу. Ніби хтось попідсипав по жменьці на пробу. Зосереджені коти, мружачись від вітру, чатувати біля … Continue reading

Posted in Люди, Природа, Проза, Традиції | Tagged , , , | Коментарі Вимкнено до Терен – останній акорд перед снігами і морозами…

Ненажера проти Проглота

Олег Ущенко, м. Станіславів Віктор Денисович Ненажера величезною долонею погладив секретарку нижче талії, а, коли вона запитально зиркнула йому в очі, попросив набрати йому Остапа Михайловича Проглота і, поки вона видзвонювала на всі номери, уважно вдивлявся в календар. — Здоров! … Continue reading

Posted in Гумор, Проза | Tagged , | Коментарі Вимкнено до Ненажера проти Проглота

А завтра було на Андрея

Олег Ущенко, м.Станіславів Однакового снігу не буває. Лататий, добре тримається купи, бо вогкіший, і легко скочується у великі кулі. Сніговики виходили у 2-3 рази вищими від нашого росту. Очі робилися з вуглинок, брови – з патичків, ніс – з великої … Continue reading

Posted in Люди, Проза, Традиції | Tagged , , , | Коментарі Вимкнено до А завтра було на Андрея

Свят ще не було, але ними вже починало пахнути.

Олег Ущенко, Станіславів. Для шкварків сало або підчеревину різали невеликими кубиками і уважно стерегти, щоби не пригорало, поки топиться. Ще готували м’які шкварки. Для того посуд, в якому топилася солонина, накривали. Але довго тримати накритим теж не мож, бо в … Continue reading

Posted in Люди, Проза, Традиції | Tagged , , , | 1 Comment

Пиріжки з дитинства

Олег Ущенко   Так складалася доля моєї родини, що війни нас не оминали. Прадід, ставши молодшим командиром ще за Австрії, загинув в Румунії вже Січовим Стрільцем. Прабабця з двома доньками лишилася сама. Друга світова пройшлася по бабці – до сих … Continue reading

Posted in Кулінарія, Люди, Проза, Традиції | Tagged , , , , , | Коментарі Вимкнено до Пиріжки з дитинства

Вітрисько

Олег Ущенко, журналіст (Івано-Франківськ) На вулиці улюблена погода – ВІТРИСЬКО. І такий, від якого я воістину фанатію – зі свистом, завиванням та ще тисячами езотеричних звуків, які нагадують, що світ ширший і наповненіший, ніж те про що ми можемо знати … Continue reading

Posted in Без категорії | Tagged , | Коментарі Вимкнено до Вітрисько