Світанок

Людмила-Лінник-СавкаЛюдмила Лінник, м. Станіславів

Не спить світанок
В нього – застуда.
Його носило
По всіх усюдах.
Його стрічали
На роздоріжжях,
Йому стелили
Постелі в збіжжях.
Його не гріли
У теплій хаті
В палких обіймах
Коханки кляті.
Йому не клали
Обід до столу.
Не визирали
З-за видноколу.
Припали ноги
Дорожнім пилом,
Та їх не мили
З пахучим милом.
Посеред ночі
З дороги збився.
Світанок плаче.
Він – застудився.

 

This entry was posted in Поезія and tagged . Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *