Пам’ять про війну

Сьогодні я молився за всіх невинно вбитих у тій страшній війні, і за тих хто помер пізніше, але пройшов тут, на Землі, це «чистилище», і за тих хто ще живе і пам’ятає ті страшні роки. Я дякую  Богу за те, що під час війни зберіг життя моєму татові (який відбув з 1940 по 1947 роки в Червоній Армії і навіть не був ветераном) і мамі, і тепер я можу втішатися вже своїми онуками. Я дякую Богу, за збережене життя моєї родини і рідних моєї дружини.  Я молюся за моїх земляків, які не прийшли з фронтів,  а їх кістки лежать по всій Європі. Я молюся за сусіда, якій повернувся з війни інвалідом і отримав за це  дерев’яну ногу, якою ми, діти, хотіли бавитися. Я молюся за рідних, які пережили жахи  совєцьких концтаборів, бо боролися за волю в загонах УПА. Я молюся за земляків- жидів, які прийняли мученичу смерть і за тих з них кому вдалося вижити.  Я молюся за офіцера німецької армії, яких допомагав як міг моїм односельчанам, і за те, що маленькому хлопчику, тато якого воював з фашистами, давав їду і шоколад. Я молюся за двох льотчиків Червоної Армії, яких збили німці біля села, але вони вижили і всю війну були в загоні УПА( після відступу німців знову  пішли до червоних і при цьому не видали ні одного свого побратима з УПА). Я молюся за молоденького солдата Шурку, якого любили мої земляки за його доброту, але який загинув через те, що хотів їсти і поліз в чужу комору. Господар, коли побачив кого застрілив, плакав і промовляв:  «Чому ж ти, синку,  не попросив, хіба я би тобі не дав?»  Я молюся за мирне небо для моєї сім’ї , моєї великої родини, для моїх земляків, для моїх товаришів і знайомих різних національностей і віросповідувань з різних країн, для мого народу, для всіх людей на Землі.

P.S.    Вже примирилися всі хто воював по різні сторони у 2 світовій війні, тільки наші ветерани і політики не можуть. Ще не прийшов час, але він прийде. Весь світ помирився тому, що вони відзначають Перемогу 8, а ми 9. Як завжди наздоганяємо.

This entry was posted in Історія, Люди and tagged , . Bookmark the permalink.