Із цитат Івана Павла ІІ

 

ІВ-ПІІКанонізація пап Івана Павла II та Івана XXIII відбудеться 27 квітня 2014 року. Перший в історії папа-слов’янин, поляк Іван Павло II (Кароль Войтила) очолював католицьку церкву 27 років, у 1978–2005 роках. За роки понтифікату опублікував документи і виголосив проповіді, які зайняли 85 тисяч друкованих сторінок. Багато з закладених в них думок стало загальновизнаними цитатами та сентенціями.

Під час 102 зарубіжних паломництв і 142 по Італії Іван Павло ІІ виголосив понад 3 тисячі проповідей і виступів. Опубліковано було 14 енциклік, 14 апостольських настанов, 11 конституцій і 42 апостольські послання. Дякуючи медіа, важливість яких добре розумів, його виступи могли читати,чути і бачити мільйони людей по всьому світу.

 Визнано, що вмів просто і легко описати найбільш важливі етичні та соціальні питання, проблеми, пов’язані з вченням про віру і життя Церкви. Деякі частини папських послань тепер функціонує як популярні цитати, універсальні поради, золоті думки і афоризми:

 Не бійтеся. Відкрийте, відкрийте навстіж двері Христові” (Інавгурація понтифікату, 1978 р.)

 Закликаю, я, син польської землі і одночасно я, Іван Павло ІІ, папа. Закликаю з цілої глибини цього Тисячоліття, закликаю в переддень Пятидесятниці, закликаю разом з вами всіма: нехай зійде Дух Твій! Нехай зійде Дух Твій і відновить обличчя землі. Цієї землі!” (Проповідь, Варшава, 1979 р)

 Людину(…) не можна до кінця зрозуміти без Христа. Чи скоріше: людина не може сам себе зрозуміти без Христа. Не може зрозуміти ні ким є, ні яка його власна гідність, ні яке є її покликання і остаточне призначення” (Проповідь. Варшава, 1979 р.)

“Бережімся від показоваї любові, не любім словом і язиком, а ділом і правдою”. (Проповідь, Рим, 1979 р.)

 ”Сенс існування будь-якої політики є служба людині”. (Виступ, ООН, 1979 р.)

“Церква, яка йде за Христом, вчить правди, яка не завжди згідна з думкою більшості. Слухає вона голосу сумління, а не сили і в цей спосіб заступається за бідних і знедолених”. (Повчання Familiaris Consortio, 1981 р.)

Хрест означає: любов не має границь — почни від тих, які поряд з тобою і не забувай тих, які далеко”. (Європейські вечори, Відень, 1983 р.)

 “Ви повинні вимагати від себе, навіть коли інші від вас не вимагають”. (Зустріч з молоддю, Ясна Гора, 1983 р.)

“Родина є міцною, якщо побудована на таких відносинах, взаємна довіра, довіра один до одного. Тільки на такому фундаменті можна також будувати процес виховання, який становить основну мету родини і її основне завдання”. (Проповідь, Вроцлав, 1983 р.)

“Шукайте тої правди там, де вона дійсно знаходиться! Якщо потрібно, будьте впевнені іти вгору проти течії усталених поглядів розпропагованих гасел! Не бійтеся Любові, яка ставить перед людиною вимоги”. (Лист до молоді цілого світу, 1985 р.)

Не маю срібла ні золота. Не маю готових відповідей на ваші запитання”. (Проповідь, Ліон, 1986 r.)

 “Кожен з вас, молоді приятелі, знаходить також в житті якесь своє Вестерплатте. Якийсь вимір завдань, які мусить підняти і виконати. Якусь важливу справу, за яку не можливо не боротися, якийсь обов’язок, повинність, від якої не можна ухилитися. Не можна здезертирувати”. (Зустріч з молоддю, Ґданськ, 1987 р.)

 “Любов це завдання, яке постійно Бог нам визначає, може тому, щоб нас розігріти, щоб ми протистояли виклику долі”. (Зустріч з молоддю, Ґданськ, 1987 р.)

“Праця не може розглядатися — ніколи і ніде — як товар, тому що людина не може бути для людини товаром”. (Проповідь для світу праці, Ґданськ, 1987 р.)

 “Для християнина ситуація ніколи не є безнадійною. Християнин є людиною надії. Це нас вирізняє”. (Проповідь, Ґданськ, 1987 р.)

“Євхаристія це є перш за все розуміння того: мене люблять, я є любимий. Я, такий який є”. (Слово до молоді, Краків, 1987 р.)

 “Стара Європа вимагає нової євангелізації”. (Виступ в Європейському парламенті, Страсбург, 1988 р.)

Терпіння не є карою за гріхи, а ні відповідь Бога за зло людини. Можна її зрозуміти тільки і виключно в світлі Божої любові, яка є кінцевим сенсом всього, що існує на цьому світі”.(Виступ, дитяча лікарня в Ольштині, 1991 р.)

Історія вчить, що демократія без цінностей легко перетворюється в явний або закамуфльований тоталітаризм”. (Енцикліка Centesimus annus, 1991 р.)

“ Не час тепер стидатися Євангелії, а час проголошувати її”. (Проповідь, Світові дні молоді, Денвер, 1993 р.)

Потрібно побороти наш страх перед майбутнім. Але не можемо його до кінця перемогти інакше, як тільки разом”. (Виступ, ООН, 1995 р.)

 “Совість для кожної людини має першорядне значення. Це внутрішній провідник, а також є суддею його дій“. (Проповідь, Скочув, 1995 р.)

 “Не буде єдності Європи, поки не буде спільного духу”. (Проповідь, Ґнезно, 1997 р.)

Свободу не тільки можна мати, але її потрібно постійно здобувати, створювати“. (Аудієнція для прочан з Білорусі, 1998 р.)

 “ Спробуйте відвідати когось, хто ще більш самотній“. (Проповідь, Сопот, 1999 р.)

 “Людину потрібно вимірювати мірою серця”. (Проповідь, Сопот, 1999 р.)

 “Шукав єдності з усіх сил і буду продовжувати це до кінця”. (Виступ, Румунія, 1999 р.)

  “Декалог є компасом в бурхливому морі, який дає можливість тримати курс і дістатися до материка”. (Проповідь, Львів, 2001 р.)

“Так, на перший погляд бачення Бога з певного місця може видатися недоречним. Але потрібно пам’ятати, що час і місце цілковито належать Богу”. (Проповідь,Лагевнікі, 2002 р.)

Божа любов не накладає на нас тягаря, який не можливо нести, не ставить нам вимог, які не могли би виконати, якщо кличеш, приходить з так потрібною допомогою”(Книга “Встаньте, ходіть!”, 2004 р.)

Євангелія (…) це пророцтво про людину. Без Євангелія людина залишається драматичним запитанням без відповіді”. (Книжка пам’яті і ідентичність, 2005 р.)

Стаття була розміщена в ґазеті “Свіча”(м. Долина) 25.04.2014 р

Переклад з http://www.deon.pl/

 

This entry was posted in Віра, Люди, Переклади, Філософія, Церква and tagged , , , , , . Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *