Category Archives: Люди

Із циклу “Закарпатські образки”

 Світлана Бреславська Дід Іван такий цікавий чоловік був. Високий, худорлявий, трохи сутулий. Ходив з ціпком, а коли гнав телицю пасти, то так на горби дряпався, як молодий. Телиця бігла вперед, тоді зупинялася, чекала діда, а тоді знову бігла вперед. Так … Continue reading

Posted in Люди, Проза | Tagged , , | Прокоментуй!

Рай

Юлія Сливка, Львів в великій хаті діда старенького висить чотири образи по чотири сторони світу. такі, що наганяють на тебе страх Божий. в дерев’яних рамах. під шклом. вишиті грубим хрестиком. над ними на цвєшках – викрохмалені на цупко вишиті рушники. … Continue reading

Posted in Люди, Проза | Tagged , | Прокоментуй!

Із циклу “Закарпатські образки”

Світлана Бреславська Чистили кусаками пруття. Відкидали зелену шкірку з вербових прутиків, біле осердя, чи пак, самі прутики, складали рівненькими снопиками. На дворі було тепло, тож сиділи колом на подвірʼї, кожна підперезана великим сірим фартухом – аби не вимастити сукню. Помагали … Continue reading

Posted in Люди, Проза | Tagged , , | Прокоментуй!

Галичанин і смерть

Володимир Гевко, файне місто Тернопіль Зі смертю у галичан давні та дуже особливі стосунки. Галицьке memento mori починається з вибитого імені та дати народження на надгробному пам’ятнику галичанки, коли ховали її чоловіка і завбачливо одразу вибили імена двох, бо менше … Continue reading

Posted in Гумор, Люди, Проза, Традиції | Tagged , , | Прокоментуй!

Із циклу «Закарпатські образки»

Світлана Бреславська Такої бойової жони, як у Віті Драба, не було ні в кого. Привіз собі з Одеси. Не жінка – вогень! Ірою звали. Вітя – хлоп двометровий, широкий, як шафа – колишній бейсболіст. Жона му в пупець дихає, але … Continue reading

Posted in Гумор, Люди, Проза | Tagged , , | Прокоментуй!

Смерть

Богдан Волошин, м.Львів – Вуйку, ви знаєте, шо таке смерть? – Та чо не знаю. Я сам смерть. – Як то? – Коли був дітваком, то у нашому вертепі Смерть представляв. В мене випали передні зуби і я дуже шепелявив. … Continue reading

Posted in Люди, Проза | Tagged , , | Прокоментуй!

ІСТОРІЯ ПРО ЖЕРТОВНУ ПОМСТУ МАЦЬКА БАЛЯ

Роман Онишкевич, м.Львів Жив собі в одному із сіл благословенної Жовківщини добродій на ім’я Мартин, а писався він Баль. Точно так, як знаменитий футболіст. Хоча Андрія Баля тоді – в 50-их роках ХХ століття – ще ніхто не знав, а … Continue reading

Posted in Люди, Проза | Tagged , | Прокоментуй!

Із циклу “Закарпатські образки”

Світлана Бреславська, м.Станіславів Олька вилетіла з хижі на веранду, як підстрілена. Позаду неї гримнули двері, аж вікна задзвеніли. – Що ся стало?! – вибігла Марія Іванівна з літньої кухні. За нею вийшла невістка. – Що ся стало?! Що ся стало, … Continue reading

Posted in Люди, Проза | Tagged , , | Прокоментуй!

Різдвяний стартап

Андрій Любка,http://zbruc.eu/node/60803 Народження маленького Ісусика завжди підштовхувало мого діда вирушити в путь. У нього було десять братів і сестра, тож обійти всю родину з колядою було справою нелегкою. Я не розумів тоді, та й зараз, коли минуло вже понад двадцять … Continue reading

Posted in Люди, Проза, Традиції | Tagged , , , | Прокоментуй!

…від нині до року!

Олег Ущенко, м.Станіславів — Йой колєдники наші! — Тілько не треба ніц на стіл… — Та, хоть попробуєте. — Хрестос народивси! — Будьмо! — Йой, ти на чому гнала? — Закусуй! — Що там в Києві? — Ади причіпивси, та … Continue reading

Posted in Люди, Проза, Традиції | Tagged , , , , | Прокоментуй!